Словарь української мови (1924)/поміст

by Борис Грінченко

◀ помісити

Словарь української мови Борис Грінченко П поміст

помістити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Помі́ст, мо́сту, м. Полъ деревянный. Сим. 2. Шух. I. 93. А в нашого Галайди хата на помості. Шевч. 209. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. Мет. 23. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Мет. 90. Як шкваркне об поміст. Мнж. 7.