Словарь української мови (1924)/помісити
| ◀ помірятися | Словарь української мови П помісити |
поміст ▶ |
|
Поміси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
| ◀ помірятися | Словарь української мови Борис Грінченко П помісити |
поміст ▶ |
|
Словарь української мови — П
помісити
Борис Грінченко
1924
Поміси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).