Словарь української мови (1924)/помиршавіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помиршавіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поми́ршавіти, вію, єш, гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче… помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.