Словарь української мови (1924)/померки

by Борис Грінченко

◀ померзти

Словарь української мови Борис Грінченко П померки

померклий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́мерки, ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. II. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7.