Словарь української мови (1924)/помагатися

by Борис Грінченко

◀ помагати

Словарь української мови Борис Грінченко П помагатися

помагач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Помага́тися, га́ється, сов. в. помогти, мо́жеться, гл. безл. 1) Приносить, принести пользу, оказать дѣйствіе, сдѣлаться лучше (о здоровьѣ). Неначе й помоглось. Шевч. 2) Съ отрицаніемъ: не помогать, быть безполезнымъ, напраснымъ. Не просись, каже, не поможеться. Рудч. Ск. I. 18. От лаяла і плакала, та нічого не помоглось. Рудч. Ск. II. 59. Годі, каже, бабусю, плакати: не поможеться. МВ. I. 154.