Словарь української мови (1924)/помагати
| ◀ полящати | Словарь української мови П помагати |
помагатися ▶ |
|
Помага́ти, га́ю, єш, сов. в. помогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. Помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.