Словарь української мови (1924)/польовик
| ◀ польовий | Словарь української мови П польовик |
польовина ▶ |
|
Польови́к, ка́, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
| ◀ польовий | Словарь української мови Борис Грінченко П польовик |
польовина ▶ |
|
Словарь української мови — П
польовик
Борис Грінченко
1924
Польови́к, ка́, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.