Словарь української мови (1924)/полупитися
| ◀ полупити | Словарь української мови П полупитися |
полупотіти ▶ |
|
Полупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16.