Словарь української мови (1924)/покумання
◀ покулятися | Словарь української мови П покумання |
покуматися ▶ |
|
Покума́ння, ня, с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання… з Галею. Мир. ХРВ. 353.
◀ покулятися | Словарь української мови Борис Грінченко П покумання |
покуматися ▶ |
|
Словарь української мови — П
покумання
Борис Грінченко
1924
Покума́ння, ня, с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання… з Галею. Мир. ХРВ. 353.