Словарь української мови (1924)/покудкудакати
◀ покувікати | Словарь української мови П покудкудакати |
покудлати ▶ |
|
Покудкуда́кати, каю, єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
◀ покувікати | Словарь української мови Борис Грінченко П покудкудакати |
покудлати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покудкудакати
Борис Грінченко
1924
Покудкуда́кати, каю, єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).