Словарь української мови (1924)/покувікати
◀ покувати | Словарь української мови П покувікати |
покудкудакати ▶ |
|
Покуві́кати, каю, єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
◀ покувати | Словарь української мови Борис Грінченко П покувікати |
покудкудакати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покувікати
Борис Грінченко
1924
Покуві́кати, каю, єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).