Словарь української мови (1924)/покрівець

by Борис Грінченко

◀ покрівавитися

Словарь української мови Борис Грінченко П покрівець

покрівля ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покрі́вець, вця, м. 1) Покровъ мертвеца. Драг. 67. Мнж. 159. Грин. II. 93. 2) Крышка для покрыванія пчелиныхъ ульевъ. Покрівці на вуліки ладнаю. Зміев. у. 3) Крышка, употребляемая для прикрыванія чего-либо. Сахар, паляниця — все те було понакривано плетеними покрівцями. Левиц. I. 293.