Словарь української мови (1924)/покривулити
| ◀ покривитися | Словарь української мови П покривулити |
покрик ▶ |
|
Покриву́лити, лю, лиш, гл. 1) Искривить. 2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив. Ном. № 14086.
| ◀ покривитися | Словарь української мови Борис Грінченко П покривулити |
покрик ▶ |
|
Словарь української мови — П
покривулити
Борис Грінченко
1924
Покриву́лити, лю, лиш, гл. 1) Искривить. 2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив. Ном. № 14086.