Словарь української мови (1924)/покривдити
◀ покриватися | Словарь української мови П покривдити |
покривити ▶ |
|
Покри́вдити, джу, диш, гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили.
◀ покриватися | Словарь української мови Борис Грінченко П покривдити |
покривити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покривдити
Борис Грінченко
1924
Покри́вдити, джу, диш, гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили.