Словарь української мови (1924)/покриватися

by Борис Грінченко

◀ покривати

Словарь української мови Борис Грінченко П покриватися

покривдити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. покри́тися, кри́юся, єшся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Не китайкою покрились козацькії очі. Шевч. 27. 2) Скрыться изъ вида. Дивиться — вже зять покривсь. Рудч. Ск. I. 183. Вдарили по конях і покрились за гаєм. Г. Барв. 153. Покрилися бусурмени густими тернами. О. 1862. VI. 39.