Словарь української мови (1924)/покорчити
| ◀ покортіти | Словарь української мови П покорчити |
покорчувати ▶ |
|
Поко́рчити, чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило. Ном. № 3719.
| ◀ покортіти | Словарь української мови Борис Грінченко П покорчити |
покорчувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покорчити
Борис Грінченко
1924
Поко́рчити, чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило. Ном. № 3719.