Словарь української мови (1924)/покортіти
◀ покорочатися | Словарь української мови П покортіти |
покорчити ▶ |
|
Покорті́ти, ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
◀ покорочатися | Словарь української мови Борис Грінченко П покортіти |
покорчити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покортіти
Борис Грінченко
1924
Покорті́ти, ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.