Словарь української мови (1924)/поконвічний
◀ поконати | Словарь української мови П поконвічний |
покопання ▶ |
|
Поконві́чний, а, е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
◀ поконати | Словарь української мови Борис Грінченко П поконвічний |
покопання ▶ |
|
Словарь української мови — П
поконвічний
Борис Грінченко
1924
Поконві́чний, а, е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.