Словарь української мови (1924)/позчіплювати
| ◀ позціплювати | Словарь української мови П позчіплювати |
позчіплюватися ▶ |
|
Позчі́плювати, люю, єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
| ◀ позціплювати | Словарь української мови Борис Грінченко П позчіплювати |
позчіплюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позчіплювати
Борис Грінченко
1924
Позчі́плювати, люю, єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).