Словарь української мови (1924)/позоставатися

by Борис Грінченко

◀ позоряти

Словарь української мови Борис Грінченко П позоставатися

позостати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позостава́тися, таємо́ся, єте́ся, гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. ЗОЮР. I. 290. От і сі діти, що позоставались живі… чогось вже мізерніють. Левиц. I. 139.