Словарь української мови (1924)/позоряти
| ◀ позорювати | Словарь української мови П позоряти |
позоставатися ▶ |
|
Позоря́ти, ря́ю, єш, гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Самарки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.