Словарь української мови (1924)/позлотець
| ◀ позлота | Словарь української мови П позлотець |
позлотистий ▶ |
|
Позло́тець, тця, м. Мишура, сусальное золото. См. Позлітка. Вх. Лем. 452.
| ◀ позлота | Словарь української мови Борис Грінченко П позлотець |
позлотистий ▶ |
|
Словарь української мови — П
позлотець
Борис Грінченко
1924
Позло́тець, тця, м. Мишура, сусальное золото. См. Позлітка. Вх. Лем. 452.