Словарь української мови (1924)/поззивати
◀ позжинати | Словарь української мови П поззивати |
поззувати ▶ |
|
Поззива́ти, ва́ю, єш, гл. Созвать (о многихъ). Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував. Чуб. V. 449.
◀ позжинати | Словарь української мови Борис Грінченко П поззивати |
поззувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поззивати
Борис Грінченко
1924
Поззива́ти, ва́ю, єш, гл. Созвать (о многихъ). Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував. Чуб. V. 449.