Словарь української мови (1924)/поздумувати
| ◀ поздувати | Словарь української мови П поздумувати |
поздурювати ▶ |
|
Позду́мувати, мую, єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.
| ◀ поздувати | Словарь української мови Борис Грінченко П поздумувати |
поздурювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поздумувати
Борис Грінченко
1924
Позду́мувати, мую, єш, гл. Вспомнить (многое). Став здумувати та писати, що в його дома є. Усе, усе поздумував. Чуб. II. 18.