Словарь української мови (1924)/поздувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поздувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поздува́ти, ва́ю, єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було. Чуб. II. 15.