Словарь української мови (1924)/поздувати
◀ поздренє | Словарь української мови П поздувати |
поздумувати ▶ |
|
Поздува́ти, ва́ю, єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було. Чуб. II. 15.
◀ поздренє | Словарь української мови Борис Грінченко П поздувати |
поздумувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поздувати
Борис Грінченко
1924
Поздува́ти, ва́ю, єш, гл. Сдуть (во множествѣ). Будем дути так, щоб всі гори і ліса поздувать, щоб скрізь рівно було. Чуб. II. 15.