Словарь української мови (1924)/позволитися
◀ позволити | Словарь української мови П позволитися |
позволяти ▶ |
|
Позво́литися, люся, лишся, гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.