Словарь української мови (1924)/позвати
◀ позбутися | Словарь української мови П позвати |
позверховний ▶ |
|
Позва́ти, зву́, зве́ш, гл. Позвать. Та позвала дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.
◀ позбутися | Словарь української мови Борис Грінченко П позвати |
позверховний ▶ |
|
Словарь української мови — П
позвати
Борис Грінченко
1924
Позва́ти, зву́, зве́ш, гл. Позвать. Та позвала дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.