Словарь української мови (1924)/позбутися
| ◀ позбужати | Словарь української мови П позбутися |
позвати ▶ |
|
Позбу́тися, бу́дуся, дешся, гл. 1) Избавиться. Позбутись лиха. Рк. Левиц. 2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася. Г. Барв. 276.