Словарь української мови (1924)/позаставляти

by Борис Грінченко

◀ позаставати

Словарь української мови Борис Грінченко П позаставляти

позастановляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позаставля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Заставить (во множествѣ). 2) Заложить (во множествѣ). Яка була одежинка, всю позаставляв шинкареві. Кіев. у.