Словарь української мови (1924)/позаставати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позаставати
Берлін: Українське слово, 1924

Позастава́ти, стаю́, є́ш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав. Славяносерб. у.