Словарь української мови (1924)/позасвічувати
| ◀ позасвідчувати | Словарь української мови П позасвічувати |
позасвічуватися ▶ |
|
Позасві́чувати, чую, єш, гл. Зажечь (во множествѣ). Єв. Л. XII. 35. На селі вже світло позасвічувано. Ком. I. 4.
| ◀ позасвідчувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позасвічувати |
позасвічуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позасвічувати
Борис Грінченко
1924
Позасві́чувати, чую, єш, гл. Зажечь (во множествѣ). Єв. Л. XII. 35. На селі вже світло позасвічувано. Ком. I. 4.