Словарь української мови (1924)/позасвідчувати
◀ позасватувати | Словарь української мови П позасвідчувати |
позасвічувати ▶ |
|
Позасві́дчувати, чую, єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
◀ позасватувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позасвідчувати |
позасвічувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позасвідчувати
Борис Грінченко
1924
Позасві́дчувати, чую, єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).