Словарь української мови (1924)/позамучувати
| ◀ позамуровувати | Словарь української мови П позамучувати |
позамучуватися ▶ |
|
Позаму́чувати, чую, єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували. Харьк. у.
| ◀ позамуровувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позамучувати |
позамучуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позамучувати
Борис Грінченко
1924
Позаму́чувати, чую, єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували. Харьк. у.