Словарь української мови (1924)/позамуровувати

by Борис Грінченко

◀ позамурзуватися

Словарь української мови Борис Грінченко П позамуровувати

позамучувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позамуро́вувати, вую, єш, гл. 1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував. 2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мир. ХРВ. 57. Мороз вікна позамуровував. Сим. 232. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало. Мир. Пов. I. 112.