Словарь української мови (1924)/позамулюватися

by Борис Грінченко

◀ позамулювати

Словарь української мови Борис Грінченко П позамулюватися

позамурзувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позаму́люватися, люємося, єтеся, гл. 1) Быть занесеннымъ иломъ (во множествѣ). Над річкою городи позамулювались. 2) Натереть себѣ шею ярмомъ (о волахъ). Воли позамулювались, до треба… волам шиї парить, щоб погоїлись. Рудч. Ск. I. 171.