Словарь української мови (1924)/позамулювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позамулювати
Берлін: Українське слово, 1924

Позаму́лювати, люю, єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.