Словарь української мови (1924)/позазичати
| ◀ позазивати | Словарь української мови П позазичати |
позазімовувати ▶ |
|
Позазича́ти, ча́ю, єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
| ◀ позазивати | Словарь української мови Борис Грінченко П позазичати |
позазімовувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позазичати
Борис Грінченко
1924
Позазича́ти, ча́ю, єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).