Словарь української мови (1924)/позазивати
| ◀ позаздрити | Словарь української мови П позазивати |
позазичати ▶ |
|
Позазива́ти, ва́ю, єш, гл. Зазвать (многихъ).
| ◀ позаздрити | Словарь української мови Борис Грінченко П позазивати |
позазичати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позазивати
Борис Грінченко
1924
Позазива́ти, ва́ю, єш, гл. Зазвать (многихъ).