Словарь української мови (1924)/позавічно
| ◀ позавічний | Словарь української мови П позавічно |
позавмірати ▶ |
|
Позаві́чно, нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.
| ◀ позавічний | Словарь української мови Борис Грінченко П позавічно |
позавмірати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позавічно
Борис Грінченко
1924
Позаві́чно, нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.