Словарь української мови (1924)/позавічний
| ◀ позавірчувати | Словарь української мови П позавічний |
позавічно ▶ |
|
Позаві́чний, а, е. Заглазный, заочный. Ном. № 10497.
| ◀ позавірчувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позавічний |
позавічно ▶ |
|
Словарь української мови — П
позавічний
Борис Грінченко
1924
Позаві́чний, а, е. Заглазный, заочный. Ном. № 10497.