Словарь української мови (1924)/позабігати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позабігати
Берлін: Українське слово, 1924

Позабіга́ти, га́ємо, єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину. Стор. МПр. 92.