Словарь української мови (1924)/позабігати
◀ позабивати | Словарь української мови П позабігати |
позабірати ▶ |
|
Позабіга́ти, га́ємо, єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину. Стор. МПр. 92.
◀ позабивати | Словарь української мови Борис Грінченко П позабігати |
позабірати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позабігати
Борис Грінченко
1924
Позабіга́ти, га́ємо, єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину. Стор. МПр. 92.