Словарь української мови (1924)/позабуватися

by Борис Грінченко

◀ позабувати

Словарь української мови Борис Грінченко П позабуватися

позабудовувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позабува́тися, ва́ємося, єтеся, гл. 1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. Мил. 93. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його. Харьк. у. 2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.