Словарь української мови (1924)/позабувати
◀ позабруджувати | Словарь української мови П позабувати |
позабуватися ▶ |
|
Позабува́ти, ва́ю, єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі. Кв.
◀ позабруджувати | Словарь української мови Борис Грінченко П позабувати |
позабуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
позабувати
Борис Грінченко
1924
Позабува́ти, ва́ю, єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі. Кв.