Словарь української мови (1924)/поженитися

by Борис Грінченко

◀ поженити

Словарь української мови Борис Грінченко П поженитися

поженихатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пожени́тися, нимося, теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. I. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.