Словарь української мови (1924)/подругувати
| ◀ подруга | Словарь української мови П подругувати |
подруженька ▶ |
|
Подругува́ти, гу́ю, єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.