Словарь української мови (1924)/подруга
◀ подрочити | Словарь української мови П подруга |
подругувати ▶ |
|
По́друга, ги, ж. Подруга. Було то таких три жінки і такі були подруги, що одна од другої нікуди не піде. Рудч. Ск. I. 165. Ум. По́дружка, подру́женька, подру́жечка.