Словарь української мови (1924)/повінчатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повінчатися
Берлін: Українське слово, 1924

Повінча́тися, ча́юся, єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш. Мет. 17.