Словарь української мови (1924)/повінчатися
◀ повінчати | Словарь української мови П повінчатися |
повіншування ▶ |
|
Повінча́тися, ча́юся, єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш. Мет. 17.
◀ повінчати | Словарь української мови Борис Грінченко П повінчатися |
повіншування ▶ |
|
Словарь української мови — П
повінчатися
Борис Грінченко
1924
Повінча́тися, ча́юся, єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш. Мет. 17.