Словарь української мови (1924)/повільно

by Борис Грінченко

◀ повільність

Словарь української мови Борис Грінченко П повільно

повінути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пові́льно, нар. 1) Свободно, вольно. 2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше. 3) Умѣренно. 4) Медленно. Ум. Повільне́нько. То дощ, то знов спека, така що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би. Черниг. у.