Словарь української мови (1924)/повідіймати
◀ повіджинати | Словарь української мови П повідіймати |
повід'їдати ▶ |
|
Повідійма́ти, ма́ю, єш, гл. Отнять (у многихъ). Повідіймав у всіх та й забрав собі.
◀ повіджинати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідіймати |
повід'їдати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідіймати
Борис Грінченко
1924
Повідійма́ти, ма́ю, єш, гл. Отнять (у многихъ). Повідіймав у всіх та й забрав собі.