Словарь української мови (1924)/повідточувати
◀ повідтинати | Словарь української мови П повідточувати |
повідтуляти ▶ |
|
Повідто́чувати, чую, єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
◀ повідтинати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідточувати |
повідтуляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідточувати
Борис Грінченко
1924
Повідто́чувати, чую, єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).